Патріотичне виховання

Сценарій інтелектуальної гри «Ігри Патріотів»

Обладнання: Назва, слайд-шоу «Моя Україна».

(Ведучі виходять під музику «Одна - єдина». На екрані фото міст України або школи. Музичний супровід.)

Ведуч. 1

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

-Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

-Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Ведуч. 2

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти,

А у нас усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Ведуч. 1 Вітаємо всіх на інтелектуальній грі «Ігри патріотів».

Ведуч. 2 Умови гри. 4 команди учасників по 4 учні. ____________________________

Як справжні патріоти вони доведуть, що державі потрібні високоінтелектуальні громадяни, тому їм пропонуємо пройти такі тури:

1.«Язик до Києва доведе». Знайти, розшифрувати вислів.

2.«Україна… в одному вже тільки слові…». Пояснити усною зв’язною розповіддю за 1-2 хвилини розшифрований вислів.

3.«Слово це - не дивина (зустрічаєш мало не щодня)». Відгадати загадки.

4.«У рідному краї й серце співає». Впізнати пісню. Заспівати українську пісню.

5.«Ой». Скласти з вигуком ОЙ 5 речень.

6. «Мова жестів теж прекрасна». Пантоміма.

Ведуч. 1 Отже, розпочинаємо турнір.

Завдання 1. «Язик до Києва доведе».

Кожна команда отримує конверт із завданням. Розшифрувати схему маршруту. За вказівками знаходить вислів і повертається до залу. Журі буде помічати послідовність повернення команд.

Зашифровані вислови:

Слова – це крила ластівки – вона їх не почуває, але злетіти без них не може. (Ю.Мушкетик).

Хай оживає істина одна: людина починається з добра. (Л.Забашта).

Ти знаєш, що ти – людина ?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої одні. (В.Симоненко)

Розумні люди вчаться для того, щоб знати нікчемні – для того, щоб їх знали. (Східний вислів)

Ведуч. 2 А поки команди розшукуватимуть вислови, інтелектуальні завдання для залу. Дати відповіді на питання, за кожну правильну відповідь ви отримаєте 1 бал, що може допомогти потім вашій команді.

1.Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/

2.Чий день народження 9 березня 1814 року? /Т.Г.Шевченка/

3.Хто автор поезій “Солов’їні далі, далі солов’їні”, “Вода десь точить білий камінь”? /В.Сосюра/

4.Скільки звуків в українській мові? /38/

5.Що таке лексика? /Всі слова мови, або словниковий склад мови/

6.В якому році було перше видання “Кобзаря” Т.Г.Шевченка? /1840/

7.Розділ мовознавства, який вивчає слово, його значення і походження… /Лексикологія/

8.Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/

9.Дієприкметник із залежними словами…/Дієприкметниковий зворот/

10. Додаткове значення слова, яке виникає на основі уподібнення предме-тів…/Переносне/

11. Назвіть автора творів “Не високо мудруй”, “Каменярі”, “Захар Беркут”?І.Я.Франко/

12. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/

13. Самостійна частина мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його…/Займенник/

14. Розмова двох осіб…/Діалог/

15. Речення, яке має дві і більше граматичних основ…/Складне/

16.Хто автор повісті “Микола Джеря”? /І.Нечуй-Левицький/

17. З якої казки загадка: “Що в світі найситніше, наймиліше, найпрудкіше?” /“Мудра дівчина”/

18.Частина слова без закінчення? /Основа/

19. Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що? /Іменник/

20. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови…/Морфологія/

21. Інфінітив—це…/Неозначена форма дієслова/

22. Образ людини в художньому творі…/Персонаж, літературний герой/

23. Що буває кількісним і порядковим? /Числівник/

24. На які групи поділяються всі звуки? /Голосні і приголосні/

25. Хто автор поезії, що стала піснею “Чуєш, брате мій, товаришу мій”? /Б.Лепкий/

26. Яке слово зайве: співаючи, допомагати, вивчають, сприяти.

27. Новоутворені слова та вислови мови…/Неологізми/

28. Уривок із художнього твору…/Епізод, фрагмент/

29. Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за лексичним значенням…/Синоніми/

30. Опис зовнішності людини…/Портрет/

31. Члени речення, які характеризують предмет з одного боку, відповідають на одне і питання і відносяться до одного і того ж слова…/Однорідні/

32. Речення, що має одну граматичну основу…/Просте/

33. Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/

34. Хто автор п’єси “Сто тисяч”? /І.Карпенко-Карий/

35. Розділ мовознавства, що вивчає правила вимови…/Орфоепія/

36. Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/

37. Яке слово зайве: відбитий, теплий, легкий, зимовий?

38. Співзвучні закінчення рядків у вірші…/Рима/

39. Скільки букв в алфавіті української мови? /33/

40. Обстановка дому чи садиби…/Інтер’єр/

41. Яке слово зайве: другий, третій, інший, четвертий?

42. Дієприслівник із залежними словами…/Дієприслівниковий зворот/

43. Ким мріяв стати Т.Г.Шевченко? /Художником/

44. Незмінна значуща частина слова, що стоїть після кореня…/Суфікс/

45. Розділ мовознавства, який вивчає знаки письма…/Графіка/

46. Слова та вислови, що використовуються в переносному значенні в худож-ній літературі…/Тропи/

47. Службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні…/Прийменник/

48. Яке слово зайве: п’ятьма, дев’ятьма, чотирма, шістьма?

49. Художнє означення…/Епітет/

50. Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне…/Словосполучення/

51. Обман почуттів, дещо уявне, мрія…/Ілюзія, міраж, марення/

52. Яке слово зайве: десь, дехто, дещо, дечий?

53. Те, що слово означає…/Лексичне значення/

54. Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/

55. Як називали мандрівних співців-поетів за часи Т.Г. Шевченка…/Лірники, кобзарі/

56. Самостійна частина мови, що називає ознаку дії, ознаку предмета, ознаку іншої ознаки…/Прислівник/

57. Змінна частина слова…/Закінчення/

58. Хто автор творів “Грицева шкільна наука”, “Фарбований Лис”? /І.Я.Франко/

59. Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета за дією і відпові-дає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? /Дієслово/

60. Опис картини природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається дія? /Пейзаж, літературний пейзаж/

61. Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових знаків?/Пунктуація/

62.Як називається художній прийом перенесення властивостей істот на явища неживої природи? /Персоніфікація/

63.Слово—не полова, а язик…/не помело/.

64.Вола в’яжуть мотуззям, а людину…/словом/.

65.Удар забувається, а слово…/пам’ятається/.

66.Шабля ранить голову, а слово…/душу/.

67.Від теплого слова і лід…/розмерзає/.

68.Хто мовчить, той двох…/навчить/.

69.Дурний язик голові не…/приятель/.

70.Добре слово краще, ніж…/готові гроші/.

(збірник «Інтелектуальні ігри на уроках УМ і Л с. 281-282»)

Ведуч. 1 Ось повернулися наші учасники з виконаним першим завданням. Зараз за 1-2 хв. пояснити зміст знайденого вислову – це і буде другим конкурсним завданням

«Україна… в одному вже тільки слові…». – журі оцінює виступи представників команд.

Ведуч. 2 Поки журі виставляє бали, пропонуємо продовження фото-екскурсії Україною.

Ведуч. 1 Слово журі (підсумки 1 і 2 конкурсів).

Ведуч. 2 Наступний конкурс «Слово це - не дивина (зустрічаєш мало не щодня)».

Багата й різноманітна творчість нашого народу. З вікових глибин зринає перед нами фантастичний світ казок. Загадкам властива насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу. Отже, загадки - це стислі поетичні твори, в основі яких лежить метафоричне запитання. Для того, щоб дати на нього відповідь, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Іноді ця подібність обмежується кількома або навіть однією якою-небудь ознакою. Отже, розгадування вимагає не тільки певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному.

Як ви зрозуміли, учасникам треба відгадати пропоновані нами загадки.

1.У вінку зеленолистім, у червоному намисті (Калина)

2. Колючий клубок прибіг у садок .( Їжак)

3.Стоїть пані, чепуриться, бо сто сорочок оділа (Капуста)

4.У воді купалася , а сухою зосталась. (Качка)

5.На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався і я на землю впав (Каштан)

6.На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки(Кукурудза)

7.По голові походила, гарну зачіску зробила (Щітка для волосся)

8.Рогатий, а не бик, пливе, а не качка (Місяць).

9.Тричі родиться, а тільки раз умирає. (Метелик)

10.Взимку чорне, а навесні зелене, а восени жовте. (листя)

11.Ні в огні не горить, ні у воді не тоне (лід)

12.Впала стрічка через річку, поєднавши береги (Міст).

Ведуч. 1 Перед тим, як члени журі оголосять результати конкурсу, я підготую вас до наступного.

Поезія і пісня – дві великі сили. Поезія – це вогник, який запалює душу людини, він схожий на полум’я свічки. Музика – рідна сестра поезії. Поезія і музика мають багато спільного, тому не дивно, що для багатьох поетів музика є невід’ємною частиною мислення.

Українська пісня… хто не був зачарований нею?! Який митець не був натхнений її мелодіями?!

Ну де ще така чарівна пісня? Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби неначе стисне, а то навіє радість і любов.

Як ви вже зрозуміли наступний конкурс присвячений українській пісні. Але спочатку слово журі.

Ведуч. 2 Отже, конкурс називається «У рідному краї й серце співає».

Завдання. Впізнати пісню. Заспівати українську пісню.

Фонограми пісень

1 «Розпрягайте, хлопці коней»

2 «Чорнобривці»

3 «Пісня про рушник»

4 «Києве мій»

5. «Два кольори»

6. «Червона рута»

7. «Чортополох»

8. «Калина»

Ведуч. 1 А хто з команд може виконати українську пісню. (уривок пісні)

Ведуч. 2

Мово моя українська –

Батьківська, материнська,

Рідна мені до болю, -

Дужий я із тобою.

Ведуч. 1

Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Ведуч. 2

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні плати духовного життя народу, його історична пам\'ять, найцінніші надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.

Ведуч. 1 надаємо слово журі – оголосити результати попереднього конкурсу.

Ведуч. 2 продовжуючи розмову про значущість української мови, оголошуємо наступний конкурс, який має незвичайну назву «Ой».

Учасникам команд треба скласти з вигуком ОЙ 5 речень:

1.Дорікання

2.Страх

3.Переляк

4.Горе

5.Здивування

Ведуч. 1 Поки учасники готуються, вболівальникам пропонуємо таке завдання :

«Мова жестів теж прекрасна». Жестами пояснити прислів’я, щоб уболівальники інших команд відгадали прислів’я. Тільки в такому випадку обидві команди отримують додаткові бали.

(про розум). – називають виконавці тематику.

Розум без книги, що птах без крил (про книгу)

Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням (про знання)

Голова без розуму , що ліхтар без свічки (про розум)

Скільки голів, стільки й умів (про розум).

Ведуч. 2 Отже, готові наші учасники. Команди зачитують складені речення – члени журі оцінюють.

Ведуч. 1 Настала черга виступу вболівальників.. Журі оцінюють конкурси вболівальників і отримані бали дораховують до суми балів команди.

Ведуч. 1 На такій веселій ноті ми завершуємо наші сьогоднішні «Ігри патріотів».

Ведуч. 2 А хто такий патріот?

Ведуч. 1 Людина, яка любить свою Батьківщину, а значить і мову, людей, готова завжди прийти на допомогу тим, кому вона потрібна, готова служити інтересам держави, а державі потрібні розумні, духовно багаті громадяни.

Ведуч. 2 Так наші учасники і вболівальники сьогодні довели, що знання мови і вміння нею користуватися – це шлях до всебічного розвитку людини. Таким чином вони можуть стати гідними громадянами України.

Ведуч. 1 Життя людини — процес динамічний і суперечливий. Сьогодні в усіх сферах українського суспільства багато проблем, тому кожному із нас треба працювати перш за все над собою – людиною нового типу – активною, толерантною до людей та до самої себе, здатною позитивно ставитися до планети, Батьківщини, родини, духовних цінностей. Така людина зможе повноцінно жити в суспільстві, обрати життєву мету, вчасно зробити правильний вибір, безконфліктно вийти з певної життєвої ситуації.

Ведуч. 2 Ну, а тепер слово журі.

Журі. Оголошення результатів гри, нагородження команд.

Ведуч. 1

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти..

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Ведуч. 2

Здібності свої і сили

Розвиваймо раз у раз,

Щоб була народу втіха і велика користь з нас.

Будьмо пильні у науці,

Будьмо чесні у ділах.

Ведуч.1

На все добре.

Додаток.

Слова – це крила ластівки – вона їх не почуває, але злетіти без них не може. (Ю.Мушкетик).

Хай оживає істина одна: людина починається з добра. (Л.Забашта).

Ти знаєш, що ти – людина ?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої одні. (В.Симоненко)

Розумні люди вчаться для того, щоб знати нікчемні – для того, щоб їх знали. (Східний вислів)

Розум без книги, що птах без крил (про книгу)

Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням (про знання)

Голова без розуму , що ліхтар без свічки (про розум)

Скільки голів, стільки й умів (про розум).

Сценарій свята "Багатолика Європа"

Ведучий 1. Доброго дня, шановні гості, вчителі, учні. Батьки!

Ведучий 2. Ми раді вітати вас сьогодні у залі європейської студії.

Ведучий 1. Щастя вам, доброго миру!

Ведучий 2. Запрошуємо вас на фестиваль європейських країн.

Разом. «Європа багатолика: єдина, близька, велика!»

Ведучий 1.

Україно, моя держава!

Про тебе лише

У світі слова.

Така могутня

Як сила неба,

Дивись, людино –

Це все для тебе!

(Виходить україночка з короваєм і заноситься прапор України).

Ведучий 2

Моя країна – соборна, вільна!

Моя країна – держава вільна!

Вона у всесвіті одна така,

Вона серед усіх країн свята!

Ведучий 1.

Вже колоситься і жито,й пшениця.

Роса голубіє, співає дзвіниця.

І ми, твої діти, тебе величаєм,

Народи країни, гостинно вітаєм!

(Звучить гімн Євросоюзу, заходять представники різних країн з прапорами).

Ведучий 2.

Європа – наш сильний дім,

Європа – колиска усіх країн!

Шляхом єдиним, прямуй до мети,

Європа – це дім, де живем я і ти!

Ведучий 1

Усі ми різні, бо ми народ!

Усі ми рівні, шукай, знаходь!

Хай буде мир на всій землі,

Країни різні, а ми одні!

·         25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський економічний Союз;

·         Його утворили 6 країн: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург;

·         У 1973 році приєдналися Данія, Ірландія, Великобританія;

·         У 1981 – Греція;

·         У 1986 – Іспанія та Португалія;

·         У 1995 – Австрія і Фінляндія;

·         1 травня 2004 року відбулося найбільш в історії розширення ЄС. До його складу ввійшли: Кіпр, Мальта, Угорщина;

·         Польща, Словацька республіка;

·         Латвія, Естонія, Литва;

·         Чеська республіка, Словенія;

(Учні по черзі виходять вперед, ставлять прапори у підставку і виходять)

Ведучий 1. День Європи співпадає з Днем Перемоги у Другій світовій війні і не дає нам забути про те, що нинішньому миру передували кровопролитні війни та величезні втрати.

Ведучий 2. На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що найголовніше – наше спільне майбутнє!

Ведучий 1. День Європи, разом із єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом Європейського Союзу як політичної сили.

Ведучий 2. День Європи – це також хороша нагода розважитися у Європейському містечку і більш дізнатись про унікальну культуру Європи, багатовікову історію країн.

(Лунає мелодія «Маленький принц», за сценою чуються голоси).

Дівчина. Принце, принце, не поспішай! Я вже втомилася. Ти скажеш, нарешті, куди ми с тобою йдемо?

Принц. Ми с тобою вирушаємо в подорож. Я тобі говорив, щоб ти залишалася вдома. Тобі треба було приглянути за нашою маленькою планетою.

Дівчина. Але я люблю подорожувати. Мені все цікаво…

Принц. Ну ось, я так і знав, що прибудемо ми вчасно. (Виходять із – за куліс). Бачиш, яка велика і красива планета, уквітчана барвистими віночком, зеленню, квітами і вся вона людяна, чиста. Кажуть,якщо у людини чиста душа, добре серце і світлий розум, значить і батьківщина, де вона проживає, тех. Світла і прекрасна, а люди завзяті, веселі і працьовиті. А скажи, Софійко, тобі тут подобається чи ні?

Дівчинка. Так, мені тут подобається!

Принц. А ти знаєш, що це за країна?

Звучить Пісня «Україно моя»

Принц. Україна – центр Європи.

Дівчина. Україна – золота країна, це моя батьківщина, тут моя мама, бабуся, тут я навчаюся в школі, тут мої друзі.

Принц. А за що ти любиш свою батьківщину?

Дівчина. За те, що я – українка, за те що мої друзі вміють гарно танцювати, знають традиції і звичаї рідного краю.

(Виконується танок. Українська полька).

Дівчина. Молодці!

Принц. Я теж бачу, що танцювати вони люблять, а чи любите ви подорожувати?

Діти. Любимо!

Дівчина. І ми теж любимо (похмуро), але у нас, на жаль, немає такого транспорту, щоб міг показати нам Європу за лічені хвилини. А так хочеться побачити різні країни, а потім розповісти усім про нашу землю

Діти. А ви не турбуйтеся, ми вам допоможемо. У нас є для вас подарунок.

(Під музику вносять корзину з кульками)

Разом. Дякуємо!

Принц. Що ж, Софійко, тримайся міцніше за мене і вирушаймо в подорож по країнах Євросоюзу!

Дівчина ( дивиться в підзорну трубу) О! Сеньйор! Італьяно!

Принц. Синьорита!

Дівчина. Ми с тобою споглядаємо краєвид сонячної Італії.

Принц. Видатна культура, мелодійна мова, надзвичайно смачна кухня.

Дівчина. Україна і Італія підтримують дружні відносини ще з часів Стародавньої Русі.

Принц.

Італія – не просто Італія,

Італія – країна тепла і сонця.

Венеція, Флоренція, палаци,

Собори, церкви, вежі величезні плаци.

(Виконується танок)

Принц. Софійко! Ти що, ми зараз із твоїми танцями можемо впасти прямо до ніг самої англійської королеви.

Дівчина. Англія, ленд енж джентельмеи! О, май гад! Я бачу саму королеву, і вона мене теж помітила.

Принц. Театр, шекспірівський театр! Але мені щось холодно, цей північно – західний вітер…

Дівчина. Англія! Вишукана мова, вишукана країна! На весь світ відома вежа     «Біг – бен» сягає зірок, адже сама висота її 98 метрів.

(Діалог на англійській мові)

А чи відомо тобі, звідки до нас прийшов проект «Танці з зірками?»

Принц. Ні, не відомо, але я здогадуюся!

Дівчина. Правильно здогадуєшся, із Великобританії.

Принц. Т ому я, пропоную номер з проекту «Пісні із зірками»

(Виконується пісня «Шкла»)

Принц. Ми з тобою, Софійко, знову наближаємося до теплих берегів, ми під іспанським небом. Тихий лагідний вітер лоскоче море. Всі великі знаменитості починали свої географічні подорожі саме від портів цієї країни.

Принц. Ти знаєш Соню, я мабуть, і не іспанець, і не австрієць, а я з Греції! Відчуваю душею, бо я там народився.

Дівчина. А чому ти так вирішив?

Принц. Тому, що греки надзвичайно талановиті учні. А я теж дуже талановитий!. Вони здобутки усіх держав переробляли на свій смак. У фінікійців запозичили абеткове письмо, а потім удосконалили його; у лідійців гроші у вигляді монет.

Дівчина. Андрію, а ти знаєш що означає слово «спартанський»?

Принц. Ні.

Дівчина. Воно означає «суворий» - саме таким було життя спартанських хлопчаків. Із 7 років вони повинні бути терплячими і задовольнялись малою кількістю їжі. А ти б в Греції весь час просив їсти. Так що вибачай – ти справжнісінький українець!

Принц. І не спартанець, і не Бог, але мені все одно подобається Греція

(Виконується танок «Сиртакі»)

Принц. О! Що я чую! Коко Шанель.

Дівчина. Я, до речі, Софія!

Принц. Ні, Коко Шанель.

Дівчина. Ти про що?

Принц. Я про парфуми, а ти про що?

Дівчина. А я думала, П’єр Карден!

Принц. Я . – Андрій!!!

Дівчина А я кажу, П’єр Карден!

Принц. Соню, на тебе що, діють циклони із Атлантики?.

Дівчина. Ні, на мене діє твій костюмчик від П’єра Кардена. Бо саме головне «чтоб костюмчик сидел», навіть тоді, коли ти танцюєш.

(Виконується танок «Танго».)

Принц. Соню! Знову музика, але це вже доболю знайома!

Виконується пісня. «Ой, зелене жито, зелене»

Дівчина. Так це ж вітерець український заніс нашу повітряну кулю на батьківщину. Ось і спливають останні хвилини нашої подорожі.

Принц. Які ви всі гарні, красиві, радісні – бо ми проживаємо на найкращій планеті.

Дівчина. Ми подорожували з вами по різних країнах Європи, побачили все те, на що багата Європа. Ми знаємо, що найбільша цінність – це народ, який цінує і береже свої традиції.

Принц. А ще бережіть мир. І нехай у світі завжди панують тепло і щирість стосунків між людьми.

Виконується фінальна пісня «Замыкая круг»

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ДЛЯ УЧНІВ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча: Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану

Ведучий: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

(Звучить пісня на слова Степана Галябарди, муз. Олена Слободянка)

Мови чарівний голос
На ріці життя тихо меле млин часу,
І у вишині зорі по одній гасить
та запалює замість них нові знову
І несе у світ пломінкий вогонь слова.
Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос.

Приспів: 
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене ніжною
Українською піснею.

Засвітає день квітами пісень ясно,
Літо щедре йде, сто надій цвіте рясно.
З рідної землі б’є вже джерело знову
І течуть слова у дзвінкий кришталь мови.
Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос.

Приспів.

Ведуча: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведучий: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведуча: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Ведучий: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.
У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
– Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія”.
Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!
За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо "творцем слов’янського письма”.

Ведуча: Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .
Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Ведуча: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ” називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.

Ведучий: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

(Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий”. На сцені 12 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови, після чого повертається і йде в глибину сцени)

1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву” Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).

Молитва
Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

(Поставка уривку з п’єси І.Котляревського "Наталка Полтавка”)

Ведучий: Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...

(Виконується поезія Т.Г.Шевченка – на вибір)

Ведучий: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне” а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Читець: Говоріть, як колись вас навчала матуся,  
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій "Говоріть”)

Ведуча: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б”. "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”.

Ведучий: "Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого”.

Ведуча: Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!”.

Ведучий: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,
І така розкішна і гнучка, як мрія...
Є в ній хурделиця, віхола,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата
Та звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

(Звучить пісня про Україну)

Знов сонце ласкаве
Промінь свій посилає
І степам, і долинам,
І потокам гірським.
Це моя Україна
День новий зустрічає,
Моя лагідна мати
Усміхається всім.

Там, де Січ Запорозька
Духом вільно сивіє,
Де козацькії чайки
В чисте море пливуть.
А на Київських кручах
Сяє злото Софії
І на гору Чернечу
нас дороги ведуть.

Знову сонцю радіє
Буковина й Полісся
І над краєм Донецьким
В небі жайвір співа.
А з Карпатського світа
Лине голос трембіти –
Це тобі, Україно, наша пісня жива.

Це моя Україна
День новий зустрічає,
Величава Княгиня
Усміхається всім.
І гостинно і радо,
Щиро всіх привітає.
Закарпаття частує
Хмелем чистих медів.

А у древньому Львові
Пані всі гонорові.
Полтавчанок, киянок,
Як побачиш умреш.
Синьоокі красуні –
Молоді волинянки –
Як подивляться в душу –
Очі не відведеш.

Бо козацького роду
Та й нема переводу,
І у чистому небі
Наші зорі горять.
Це моя Україна
День новий зустрічає,
Величава Княгиня
Погляд ясних очей.
І гостинно і радо,
Щиро вас привітає
І запросить у хату,
Як поважних гостей.

Вечір-реквієм до Дня Перемоги

Ведучий 2: Сьогоднішня урочиста лінійка присвячена видатній даті – 65-й річниці визволення від німецько – фашистських загарбників. 65–та весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає нас, їхніх дітей, вас – їхніх внуків. Вітає і нагадує в 65-ий раз про страхіття війни і наказує берегти мир. Справді, це свято надзвичайно урочисте і особливе, і відчувається справжня і неповторна велич, значущість і всенародність цього свята. 

            Сьогодні на нашому святі присутні ветерани Великої Вітчизняної війни:...........................................................................................................................            Шановні ветерани! Низький уклін вам за наше мирне життя, за те, що зберегли Україну від фашизму і неволі!

Музика

Ведучий 2: Ветеранам ВВВ присвячується...

Грім

Ведучий 1. Все починалося з грому небесного,

            Такого жорстокого, такого нечесного.

            Із ненависного, злісного грому,

            Який на світанку вигнав із дому.

Ведучий 2. І шипить у ставку гаряче залізо,

            І полум’я дике шугає над лісом...

            І мама мовчазно-бліді, мов стіна...

            І тато поволеньки кажуть:  “Війна!”

Музика ”Священна війна”

Ведучий 2: Пісню “Эх, дороги” виконує................................................................

 (Музика на її фоні голос)

Ведучий 1: Наказ фюрера германської армії від 16 вересня 41-го року.

Ведучий 2: “Щоб задушити невдоволеність радянських людей і затвердити авторитет германської влади, необхідно при першому ж приводі застосовувати найжорстокіші міри. Наприклад, за одного загиблого німецького солдата, повинна слідувати смертна страта 50-ти або 100 комуністів. Війська мають право і зобов’язані застосовувати в цій війні будь-які засоби без обмежень, також проти жінок, дітей, якщо тільки це сприяє успіху.

Музика

Мати з дитиною

Сын: Чего эти черные люди хотят?

Зачем они, мама, так злобно глядят?

Мать: За Сивкой пришли они в час ночной,

Не плачь, сыночек. Ты ведь со мной.

Сын: Зачем же мы тоже идем? Я боюсь.

            Ой, мама! Мне страшно. Я очень боюсь.

Мать: За Сивкой должны мы идти, потому

Что Сивке скучно без нас, одному.

Сын: Нам надо в село. Зачем же мы вдруг

            Свернули с дороги в соседский луг?

Мать: Накосит отец травы для коня,

            Чтоб Сивке быть сытым к рассвету дня.

Сын: Он вовсе не косит. Он подле межи

            Копает яму. Зачем, скажи?

Мать: Посадит он дивное дерево тут,

            И алые розы на нем расцветут.

Сын: Стоять оно будет в полном цвету,

            Наверно, когда я уже подрасту?

Мать: Конечно, сынок. А теперь не гляди.

            Зажмурься. Вздремни у меня на груди.

Сын: Ты тоже заснешь?

Мать: Мы оба заснем

            Средь роз, горящих алым огнем.

Сын: Не спится мне, мама.

            Но что это? ОЙ!

            Что делают черные люди с тобой?

            Зачем наставляют ружья на нас?

Мать: Не надо смотреть, сыночек, сейчас.

            Минутку одну потерпеть – не беда.

            Никто уж не будет нам страшен тогда.

Музика “Выстрел грянул”

Ведущий 1. И черные люди уже не видны

            При смутном сиянии кровавой луны.

            Сынок не боится теперь никого.

Все мирно на тихом лугу и мертво.

Музика

Вед1.Війна від Москви до Берліну – це 26 тисяч кілометрів і 27 мільйонів загиблих радянських людей. Це значить 10.800 вбитих на км., 22 людини на кожні 2 метри землі!

Вед 2. 27 мільйонів загиблих за 1418 днів. Це значить 19 тисяч вбитих щоденно, 800 людей на годину, 13 чоловік кожної хвилини!

Вед 1. Вдумайтесь! Кожний шостий мешканець нашої країни загинув під час війни!

Вед 2. А скільки залишилося вдов і сиріт? Як виміряти людське горе?

 (Музика. З’являється мати)

Ведучий 1: Старенька мати йде до свого сина...

            Гранітні плити плачуть під ногами,

            Стукоче серце в грудях, ниє спина.

Мати: Синочку, рідний, йди в обійми мами.

            Я пригорну до тебе свої руки,

            Зцілую рідні – рідні оченята...

            Як важко було в часи розлуки

Без тебе жити і без твого тата...

Ведучий 1. Тече сльоза і падає на плити.

Із стелі очі дивляться хлоп’ячі.

Їм тільки жити, жити і творити

Вони ж навік залишаться дитячі.

            Стоїть старенька плаче, ні ридає...

            Перед очима в неї похоронка,

            І біль, що в котрий день вже не згасає,

            І у землі пекуча та воронка.

Мати: Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

            У синім небі сумно журавлі?

            Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

            А ти лежиш в холодній цій землі.

Ведучий 2:  Я чую, мамо, чую, як співають

            Мені над Україною пісні,

            Ти не журись, я крила розпростаю

            І прилечу до тебе уві сні.

                Вкраїнським рушником зітру сльозину

            І поцілую в сивеє чоло...

Мати: О синку рідний, мій єдиний сину,

            Як хороше б тоді мені було б!

Ведучий 1: Стоїть старенька мати на могилі,

            І навіть квіти плачуть мовчазні...

            Від сина погляд відвести не в силі,

            А син довічно житиме у сні.

Музика

 (Музика “Журавлі”)

Вед 1: Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять людей

І живуть матері, доти і сини,

Що спіткнулись

Об кулі, живуть.

(Виносять портрети солдат, з’являються журавлики. Колокола)

Вед 1. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклонімось їм низько!

Вед 2. Оголошується хвилина мовчання на пам’ять про полеглих в бою.

(Хвилина мовчання)

Вед 1. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. Все витримали і перемогли.

Музика

Вед 2. Перемогли тому, що вели війну Вітчизняну. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога. Але ж цей день настав. День Перемоги!

Вед 1. Встеляйте квітами дороги,

            Дзвінкі заспівуйте пісні.

            Сьогодні – свято перемоги,

            Найкраще свято на землі!

Музика

Танок “Джерельце”

Вед.2: Жива людська пам’ять, не старіє вона з роками. Вона стукає  в наші серця дзвоном Хатині, попелом Лідіце, обелісками в полі. І поки існуватиме наш рід, існуватиме і пам’ять, бо без неї немає в нас майбутнього. А майбутнє в наше в наших дітях. Хай ніколи вони не чують зловісної музики війни, не жахаються божевільного пожарища на землі.

Вед.2: Не старіють душею ветерани. Вони завжди сповнені турботою про нашу святу землю, про свій рід хліборобський, про своїх внуків, про мене і про тебе.

Вед.1: В серцях ветеранів – осколки війни.

              Лиш пам’ять – від ран отих ліки.

              Не їхня лиш пам’ять, а й ваша, сини,

              І ваша, онуки, - навіки.

Ведучий 2. Дорогі ветерани! Ми, ваші нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за вашу мужність і героїзм. Це ви зі своїми побратимами наближали свято перемоги, віддаючи своє здоров’я і життя за мирне сьогодення.

Вед 1. За мужність!

Вед 2. За відвагу!

Вед 1. За любов!

Вед 2. За вірність слову!

Вед 1. І за Батьківщину!

Вед 2. За мирне небо!

Вед 1. За пролиту кров!

Вед 2. За щастя матері!

Вед 1. За сміх дзвінкий дитини!

Разом: Довічний вам уклін і вічна слава!

Вед.2. Шановні ветерани! Прийміть ці квіти як знак пошани за наше мирне небо!

Вручення квітів

Музика

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята

до Дня Захисника Вітчизни


Ведучий.Доброго дня, дорогі учасники, учителі, гості! 

Ми раді вітати вас у цьому святковому залі! 
Ведучий. Ось і сьогодні ми зібралися для того, щоб привітати зі святом юнаків та провести конкурсну програму для майбутніх захисників Вітчизни. Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. 
Ведучий. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів. 
^ Ведучий. Нелегка військова служба. Це ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і армійська дисципліна.

Ведучий 1: Дозвольте привітати Вас, юнаки, зі святом справжніх чоловіків – Днем захисника Вітчизни!!! 

------------- народ України святкує День захисника Вітчизни. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною і увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму. І цього зв'язку не порушать навіть найбільші зміни в сучасному світі. Ми були і є свідками радикальних змін, які відбуваються і в нас, і в усьому світі. В інших вимірах живе й наше суспільство. Але не можна забувати, відкидати все те, що цьому передувало. Священною є пам'ять про нашу перемогу і про тих, хто її виборював і платив найдорожчою ціною.

Святкуєм цю чудову дату,
В ній — щастя, доля всіх людей.
Якщо твердіш хода в солдата, —
Дзвінкішим буде сміх дітей!

Ми — діти країни, де воля і мир,
Не хоче війни наш народ-богатир!
Стоять брати і батьки повсякчас
На варті свободи і щастя для нас.

Ведучий 2-й: Сьогодні дійсно всі жінки вітають хлопців та чоловіків, бо вони хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіків такі якості, як мужність, надійність, сміливість, щиросердя і шляхетність  

 Ведучий 3-й: Весь жіночий колектив ліцею сьогодні як ніколи намагаються не обійти увагою юнаків, вітають їх, дарують подарунки і чарівні посмішки. 

 1.      Ми бажаємо вам, хлопці,

                  Друзі наші щирі,

                  Гарно всім навчатись 

                  І жити у мирі! 

2.

                  Щоб зростали і мужніли 

                   Ви кожну годину, 

                   Щоб батьки пишались вами 

                   У будь – яку днину! 

3.

                    Отож разом усі вітаємо, 

                   Удачі, щастя, перемог бажаємо. 

                   Нехай же радість з вами поруч 

                   Іде завжди праворуч і ліворуч.  

4. 

                   Нехай завжди здійсняються всі мрії,

                   Ще будьте мужні і щасливі, 

                   Вершин блискучих досягайте , 

                   І нам також допомагайте. 


Ведучий 4: Подвиги захисників Вітчизни – це та велика і велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити жодним змінам у сучасному мінливому світі. Це постійна школа виховання молоді, яка присвятила себе військовій професії і служить справі збереження миру у своїй країні та далеко за її межами. Це взірець реального, дієвого патріотизму для кожної чесної людини і свідомого громадянина, наочне свідчення єдності всіх поколінь нашого народу. 

Ведучий 1: Сьогодні ми пропонуємо вам здійснити цікаву подорож у дивовижний світ чоловічої сили і краси , кмітливості і майстерності.

Ведучий 2: Справжній чоловік – це сильний чоловік. У нього справа честі понад усе, він кидається у бій, ризикує своїм життя заради інших людей. Так як, це свято ми присвячуємо нашим захисникам, то програму ми починаємо гумористичною сценкою «Проводи в армію»

( ^ Сценка. Звучить мелодія пісні «Как родная меня мать провожала» ) . 

Мати: Не йшов би ти, синку, у солдати. Я ж тобі говорила, женись на Люські !

Призивник: Не хочу я на Люсьці!!! 

 Мати: тоді женись на Гальці! Вона б тобі за рік двох дітей народила , а то й трьох! 

Призивник: Це ж як мамашо? 

 Мати: А так ! У неї уже двоє є … І в армію ти б не пішов! 

Призивник: Та хочу ж я в армію, маманя! Уявляєш із автомата – бабах! Із кулемета та – та – та ! О, де життя справжнього мужика! А вдома, що? Корова реве, коза бекає, дівчата попід вікнами виють. Нудьга та й годі! (Позіхає)

Мати : Добре синку! вирішив то йди! Батько твій служив, і дід, і прадід . Гостинці я тобі зібрала : три пари носків шерстяних із нашої кози Маньки, 3 літра молока від корови Зорьки, 2 метри сала із свині Машки, 3 десятки яєць. Ось іще мішечок із насінням та конвертів пачка. Будеш там насіння лускати та листи мені писати .

Призивник : Ех, маманя йду я від вас!

Ведучий 3: Так призовники попадають в армію: хто за бажанням, а хто по необхідності виконати свій обов’язок . А що важливо в армії? Навчання ось що!

Ведучий 4:  Але яке навчання і служба, коли солдат голодний? Український солдат має бути ситим. І нагодованим добре! Пропонуємо перевірити кухарські здібності наших юнаків. 

Міні-конкурс «Черговий на кухні». А до участі в конкурсі запрошуємо хлопців місцевих, канівських. Тому що «іногороднім», хоч-не-хоч, доводиться готувати собі їжу самостійно, у їхніх кухарських здібностях ми не сумніваємося. 

^ Хто більше почистить мандарин

Ведучий 1: Сподіваємося! На вас можна буде покластися в майбутньому! 

Хто ніч не спить, щоб ми заснули? 

У кого замість книжки – автомат ? 

Хто свято тут не зустрічає ?

Рідної армії солдат!

Ведучий 2: Наступна проблема , яку ми намагаємося вирішити -  «Галантний кавалер». Справжній джентльмен, лицар повинен знати елементарні правила поведінки та етикету .  Тому наші студенти зараз продемонструють ці знання. 

За неписаними законами, кожний солдат повинен знати про свого командира все. Отже, наступний конкурс: «Командир». Безпосереднім командиром є його викладач. Вам завдання назвати:

-         дату народження свого викладач; 

-         ім’я його дружини.

Ведучий 3: Ідуть у запас ветерани, їхні місця займають молоді солдати і офіцери.
Звучить запис пісні “Офіцери” у виконанні Олега Газманова.
До нас у гості прийшов сьогодні офіцер Російської Армії. Надамо йому слово.
Гість розповідає про армію, про службу.
Гість: А тепер я хочу провести з вами військову вікторину.
Діти працюють за питань:
“Які роду військ ви знаєте?
“На яких посадах в армії можуть служити дівчата?
“Яких знаменитих полководців ви знаєте?
“Кто був дідусем російського флоту?
“Що таке ППО?
“Хто такий Георгій Костянтинович Жуков?
“Які міста-герої ви знаєте?
“Скільки років служать в армії?
“Які ви знаєте військові звання?

Ведучий 4: Найбільша радість для солдата отримати вістку з дому… Один із листів матері до сина, що пішов служити до армії, ви зараз прослухаєте.

Коли сонечко весною землю пригрівало

Сина в армію служити мати проводжала

І стиснулось серце, очі засльозились

Як на хлопців – новобранців усіх подивилась

Привикай же сину до життя в казармі

Нехай ції роки не пройдуть намарно

Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати

І поважай старших молодий солдате!

Слухай командирів – розуму навчайся

Пиши листи друзям і не зазнавайся

А як трапиться в житті скрутная хвилина

Пам’ятай же сину, що ти є людина

Щоб душі твоєї злоба не скорила

Підлість та підступність тебе не згубила

Обминай дороги, де чвари і сварки

І не прикладайся ти часто до чарки

Щоб тверезий розум тримав в віжках силу

А любов та дружба розправляла крила

Ведучий 1: 

Підтримує солдата на службі, дає силу та витримку, зігріває душу та серце кохана дівчина, яка вірно чекає його на Батьківщині.

Щиро вітаю всіх із справжнім чоловічим святом, історія якого сягає початку минулого століття, - Днем захисника Вітчизни!

23 лютого – визначна дата для всіх чоловіків, хто колись мав честь носити погони і військову форму, а також – для всіх жінок, які з тривогою і гордістю чекали на повернення з лав Збройних сил своїх синів, братів, коханих.

Ми виросли з цим святом, дорослішали й мужніли, беручи за приклад історію свого народу та його найкращих представників.

Попри зміну часів і політичних систем, нині 23 лютого, як і десятиліття тому, асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині.

Нехай над вами небо голубіє,
Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.

Нехай для вас не згасне сонце,
Нехай не віють в душу холоди.
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас завжди порятують від біди.

Хай щастя і радість вам ллються рікою,
Щоб ви не стрічались ніколи, з журбою,
Хай пісня дзвінка виграє на вустах,
Хай смутку ніколи не буде в очах.

Ведучий 2:

Усе в житті міняється і в’яне,
Усе мина, відходить назавжди,
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті, то — долі повеління,
А все, що в мене є, — терпіння та удача,
І розум, батьку, мій, — це твоя добра вдача.

Ведучий 3:

Люблю усе живе, що квітне і буяє.
Це, батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам ти знаєш.
І наділив мене усім, що сам умієш.

Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя Вам усім!

Ведучий 4: Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній - справа честі та обов'язку…

 

 

Сценарій до державного свята України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР Акта проголошення незалежності України.

Диктор:

        Ти чуєш, як шумить Дніпро,

            Як лине пісня солов’їна?

            То все на щастя, на добро,

            То наша рідна Україна.

            Не згасла проведена зоря.

            Не впала правда на коліна.

            У кожній думі Кобзаря.

            Живе могутня Україна.

            В боях щербили ми шаблі

            І воскресали на руїнах.

            По всій землі святій землі

            Гриміла славна Україна.

            І слава Хортиці гучна,

            І Берестечка кров невинна –

            То все вона, для всіх одна,

            То наша вільна Україна.

            Тут все твоє – степи, гаї,

            У небі туга журавлина.

            Нехай повік в душі твоїй

            Не згасне наша Україна.    

  

І ведучий:

Україна... Золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана зеленню закосичана. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

ІІ ведучий:

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу – таких як петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Укаїнка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини.

І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

Дівчинка: Україно! мій духмяний дивосвіт

                    Голубінь над чистим золотом волосся.

                    Через терени йшла до волі скільки літ,

                     І настав той світлий день коли

Разом: Збулося!

Хлопчик:   Все що мріялось нами

                     Сповнилось, настало

                     « Ще не вмерла Україна»

                     Гордо прозвучало!

(Звучить Гімн України).

(Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом).

Дівчинка: Хліб-сіль на рушнику несу.

                    Любов несу всесвітню.

                    Люблю людей я над усе,

                    Прийміть цей хліб,

                    Як символ достатку і життя.

Хлопчик:  Даруєм хліб на рушнику –

                   І ніби між серцями сонце сходить,

                   Таке ясне, неначе згода

                   Між двох людей і між народів.

Дівчинка: Даруєм хліб на рушнику

                   На доброту і на взаємність

                   І відстані найдальші меншають,

                   І радісніше жити на віку.

Хлопчик: Допоки хліб – допоки світ,

                  З ним щастя і великі справи.

                  Подоба в нього від землі,

                  А суть – од правди.      

Пісня «Паляниця»

(Виходить українець і українка).

Українка: Любіть Україну, як сонце любіть,

                   Як вітер, і трави, і води,

                   В годину щасливу і врадості мить,

                   Любіть у годину негоди.     

Українець: Яка ж вона довга в століття,

                     Година негоди, що люд український гнітила.

                     Із сивої пам яті сміло їдуть козаки,

                     А шаблі мов блискавка,сині жупани,мов крила.

 «Ой на горі та й женці жнуть».

          «Гей там на горі січ іде»

 І ведучий: Соловки, Сибіри, Магадани...

                   Вороги народу де вони лік?

                   На душі на думці – скрізь кайдани.

                   Тридцять сьомий розпроклятий рік.

 ІІ ведучий: Так мало непогорблених прямих,

                     Окрилених високою метою.

                     І хто нас визволить од нас самих,

                     Від страху перед правдою святою? 

 Диктор: Народе мій, до тебе я ще верну,

                Як в смерті обернуся до життя.

                Своїм стражденим і незлим обличчям

                Я син, тобі доземно уклонюсь.

 І ведучий:   Україно, земле рідна.

                      Земле сонячна і хлібна,

                      Ти навік у нас одна,

                      Ти, як мати, найрідніша,

                      Ти з дитинства наймиліша,

                      Ти і взимпку найтепліша –

                      Наша отча сторона.

  ІІ ведучий:Одна Батьківщина і двох небуває.

                      Місця, де родилися, завжди святі

                      Хто рідну оселю свою забуває

                      Той долі не знайде в житті.

                      У рідному краї і серце співає,

                      Лелеки здалека нам весни несуть.

                      У рідному краї і небо безкрає,

                      І ріки-потоки, мов струни, течуть.

 І ведучий:   Тут мамина пісня лунає і нині

                      Її підхопили поля і гаї.

                      Її вечорами по всій Україні

                      Співають в садах солов ї.

 ІІ ведучий:  І я припадаю до неї устами.

                      І серцем вбираю, мов спраглий води.

                      Без рідної мови, без пісні, без мами

                      Збідніє, збідніє земля назавжди.

 (Звучить пісня «Чорнобривці»)

           Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели шляхи долі. І в тому дитинстві – рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку. Біла барва в Україні – символ чистоти, морального здоров я, душевної краси.

 (Пісня «Смерекова хата»)

І ведучий:  Вставай Україно! Вставай!

                     Виходь на дорогу свободи.

                     Де грає широкий Дунай,

                     Де ждуть європейські народи.

 ІІ ведучий: Вставай Україно! Вставай!

                     Єднай Чорне море й Карпати

                     І свій переболений край

                     Не дай ворогам розламати!    

 І ведучий:  Під синім небом України

                     Зазолотилися жита.

                     У чуйнім серці воєдино

                     З єдналась палітра та.

                     Бо ще дано нам споконвіку –

                     Душею, що не любить крику

                     Єднати землю й небеса.

 ІІ ведучий: Дай нам Боже сили і снаги,

                     Щоб цвіли Дніпровські береги,

                     Щоб жили гуртом , не поодинці

                     На землі щасливі українці.

   І ведучий:   Я на рідній мові друзям щастя зичу

                     Хай добро хлібину кожному несе

                     У гостинну хату щиро всіх покличу.

                     І вони, я певна, зрозуміють все.

                     Де вкраїнська мова пахне барвінково,

                     Де вкраїнська пісня розправля крило!

  ІІ ведучий: Рідне слово моє в нім озвуться віки,

                     Рідне слово моє – і крізь хмари сія.

                     Словом вишию день – простелю рушника,

                     А на тих рушниках – Україна моя.