Вікторина « Я люблю, тебе, Україно!»

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з фізичної географії України, фольклору, літератури та мови, підтримати інтерес до збагачення знань про рідний край ;                                                                                                                                                розвивати творчі та організаторські навички учнів, пізнавальний інтерес;                                                   формувати в учнів позитивне ставлення до оточуючих, уміння працювати в команді, чути і поважати чужу думку.

План проведення заходу

I. Вступне слово вчителя:

Епіграф                                            « Можна все на світі вибирати, сину,

                                                            Вибрати не можна тільки Батьківщину»

                                                                       ( В. Симоненко)

 Сьогодні в нас незвичайний захід.  Ми зібралися  тут, щоб краще пізнати нашу Україну, поглибити  знання та в змаганні визначити, хто сильніший. Але як  би не закінчилась ця вікторина, хай переможе дружба і ваша любов до Батьківщини.

Допоможуть  нам у цьому дві команди.

Правила  гри:

а) всі гравці активні;

б) під час обговорення можна тихо радитись;

в)  на питання відповідати чітко і ясно.

Визначити переможця гри нам допоможе компетентне журі, до складу якого ввійшли  Шевчук Т.В., Котляр Т.В., Мосейчук О.А.

До початку вікторини журі повинне прийняти присягу:

-         Присягаюсь сміятись, якщо буде смішно;

-         Присягаюсь «боліти»  за обидві команди, але видужати в кінці гри;

-         Присягаюсь дотримуватись правила « по одежі зустрічають, а по знанням проводжають»;

-         Присягаюсь бути справедливим, толерантним, уважним.

Присягаєтеся?))))))))

  Вболівальники можуть допомогти  своїй команді участю в конкурсах. Порушення дисципліни, підказки каратимуться зняттям балів у команди.

І, нарешті, розпочинаємо гру.

На росах, на водах,

 На всіх переходах

 Курличеш мені

 В журавлиних ключах.

 Моя Україно,

 Родима країно,

 Ясні небеса.

Я чую твій голос,

 Пшеничний твій колос

 У душу мені

 Засіває зерно.

 Моя Україно,

 Колиско-калино,

 Пізнати тебе.

           Мені щастя дано.

( М. Ткач)

 I конкурс  « Знайомство». ( 5 балів)

Члени команд представляють свою команду, девіз та побажання суперникам.

Капітан презентує емблему команди.

II конкурс «Розминка».  2 етапи. ( 10 балів)

1.     Пазли.  (3 бали)

Кожній з команд видається розрізана народна приказка. Необхідно якомога швидше  її скласти.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить

Зароблена копійка краща за крадений карбованець

2.     « Україна» ( 7 балів).

 До букв слова  «Україна»  дібрати слова, які мають відношення до нашої країни.

III. Конкурс « Далі, далі… »  (9 балів).

     Командам ведучі ставлять по 9 питань. Учасники  повинні швидко і, головне, правильно відповісти на них. Журі контролює час.

Питання для першої команди.

1.     Площа України. ( 603,7 тис. км²)

2.     Географічний центр України. ( околиця селища Добровеличківка Кіровоградської області).

3.     Коли вперше згадується назва « Україна»? (В 1187 році в Київському літописі)

4.      Раптове підвищення рівня води в річці після зливових або тривалих дощів називається …… ( паводок)

5.     В якому кліматичному поясі знаходиться більша частина України?                       ( Помірному)

6.     Як називають лелеку в різних регіонах України? (Журавель, веселик, бусол, гайстер, чорногуз)

7.     Як називається в народі Карпатський край? (Гуцульщина)

8.     Яка праця шанувалася українцями здавна (Хліборобська)

9.     Як називають розмальоване символічними знаками яйце (Писанка).

Питання для другої команди.

1.     Найвища точка України і її висота. ( Гора Говерла, 2061 метр)

2.     З якими країнами межує Україна на півночі? ( Білорусь, Росія)

3.     Найглибше озеро України. ( Світязь)

4.     Центр Європи ( Закарпатська  область Рахівський район село Ділове)

5.     24 серпня 1991 року – це день….. ( Проголошення незалежності України)

6.     Які страви української кухні ви знаєте? (Борщ, куліш, вареники, галушки, голубці, бринза)

7.     Які дерева та рослини оспівані народною творчістю різних регіонів України? (Калина, верба, дуб, смерека, вишня, барвінок, чорнобривці, рута)

8.     Яка подія, що відбувається щорічно вже кілька століть, прославила Полтавщину? (Сорочинський ярмарок)

9.     Назвіть три старовинних міста держави? (Київ, Львів, Чернігів)

IV. Конкурс капітанів.(8 балів)

   Капітани отримують завдання, в якому потрібно вставити 8 пропущених        слів. На виконання роботи відводиться 5 хвилин.

1-й  Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього. Смисловий зв'язок і межі словосполучення виявляються за допомогою запитання від головного слова до залежного.

2-й  Речення — це граматично й інтонаційно оформлена за законами даної мови синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження й повідомлення думок або почуттів мовця. Граматична основа речення складається із підмета і присудка. Речення є будівельним матеріалом для тексту.

V конкурс « Темна конячка»  ( 10 балів).

 Які об’єкти позначені невірно. Необхідно знайти ці помилки і виправити їх.

-         Синоніми – це слова з протилежним значенням

-         Автор новели «Я (Романтика») – М.Хвильовий

-         Пароніми – це повторювальні слова

-         Словосполучення складається з двох і більше слів

-         Автор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - І.Нечуй-Левицький

-         Речення може складатися з одного слова

-         «Омоніми»  перекладається як багатозначні

-         Автор вірша «Життя іде і все без коректур» - Леся Українка

-         Частини складнопідрядних речень рівноправні

-         В українській мові 33 звука

     VI. Конкурс для вболівальників команд.

Скласти слова із літер слова « Батьківщина». Кількість складених слів – це додаткові бали команді.

VII.  Конкурс конкурс знавців приказок та прислів’їв.  

Всі ви чули вислів «Народ скаже, як зав’яже». Доторкнімось до неоціненної скарбниці народної творчості     Умови конкурсу: я читаю початок прислів’я чи приказки – ви – закінчення. Бал зараховується тій команді, яка перша приготує відповідь, сповістивши про це підніманням руки.

1.     Та земля мила – де мати…  (народила).

2.     Хто людям добра бажає, той… (собі має).

3.     Праця чоловіка годує, а лінь… (марнує).

4.     Без верби і калини … (нема України).

5.     Гостре словечко – коле… (сердечко).

6.     Слово не горобець, вилетить - …(не піймаєш).

7.     Книга  вчить, …(як на світі жить).

8.     Слово чемне кожному … (приємне).

9.     Козацькому роду … (нема переводу).

10.                       Козак не боїться ні тучі …(ні грому).

11.                       До свого роду, хоч через… (воду).

12.                       Кожному мила …(своя сторона).

13.                       Хліб … (всьому голова).

14.                       За двома зайцями поженешся … (жодного не спіймаєш).

15.                       Хто сидить на печі…(той не їсть калачі).

16.                       Яблуко від яблуні …(далеко не котиться).

17.                       Любиш кататися -…(люби і саночки возити).

VІІІ. Конкурс вболівальників « Розумники».

Відгадки на загадки принесуть додаткові бали своїм командам.

1.     Що за дивне сотворіння:

 Виростає без коріння

 І не має зовсім цвіту,

 А всьому потрібне світу,

 Хоч родилось із води,

 Пропаде, як вкинь туди. (Сіль)

2.      Нижче трави, а вище гори. (Стежка)

3.     Доки батько народився, син по світу находився. ( Вогонь і дим)

4.     Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.  ( Вітер)

5.     Сидить дід за подушками і стріляє галушками.  (Град)

Підбиття підсумків, визначення переможця.

Заключне слово вчителя.

« Адже ж ніхто не може прочитати всю книгу природи від початку до кінця. Ось мета буття: читати її якнайбільше, прочитати її якнайдалі.  Чим більше перегортаємо сторінки, тим вона цікавіша і відрадніша для всього існуючого і мислячого!»

                                                                                            ( К. Ціолковський)